КУРЧА, ЧАТИ,

Курча, чати, с. 1) Цыпленокъ. 3 курчатами квочка… кублилась у моркві. Левиц. І. 28. В запалі налетів на Мага, як на мале курча шулік. Котл. Ен. VI. 32. Ходить, як курчата погубив. Имѣетъ растерянный видъ. 2) мн. Курчата. Трещины въ кожѣ на рукахъ и ногахъ отъ холода и вѣтра. Ум. Курчатко, курчаточко. Ой висиділа квочка четверо курчаток. Чуб. III. 194. Уже яєчко наклюнулось, то й курчатко незабаром вилупиться. Ном. № 4891. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 331.